Міністерство освіти і науки України

Рівненський державний гуманітарний університет

Психолого-природничий факультет

Кафедра загальної і соціальної педагогіки та управління освітою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Програма

 

 

педагогічної переддипломної практики з фаху студентів зі спеціальності 8.18010020 – “Управління навчальним закладом” освітньо-кваліфікаційний рівень – магістр

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  • Загальні положення

Магістром є особа, яка здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань і обов’язків інноваційного характеру, що призначені для первинних посад, перш за все, науково-педагогічної діяльності. 

Підготовка магістрів здійснюється у відповідності до вимог і високої динаміки сучасного ринку праці, необхідності орієнтації їх на конкурентні сегменти професійної діяльності, а також з метою максимально ефективної підготовки науково-педагогічних працівників для потреб вищого навчального закладу.

Оцінювання якості освіти та професійної підготовки магістрів здійснюється у відповідності до освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) та освітньо-професійної програми (ОПП).

Освітньо-професійна програма магістерської підготовки передбачає освітню та науково-дослідну складові. Освітня компонента магістерської програми призначена для формування більш цілісного, поглибленого бачення професійної діяльності, широти та фундаментальності освіти, що отримується, максимальної наближеності її до сучасного рівня наукових знань у відповідній галузі. Поряд зі спеціальними професійними знаннями до освітньої компоненти входить економічна, гуманітарна і педагогічна підготовка.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика магістра передбачає отримання певних умінь і навичок педагогічної діяльності на первинних посадах викладача у вищих навчальних закладах. Тому складовою освітньо-професійної програми разом із науково-дослідною, як форма професійного навчання магістра, передбачена асистентська практика, яка спрямована на практичне закріплення тих теоретичних знань, які студент набув при вивченні курсів "Педагогіка вищої школи" та "Методика викладання у вищій школі" і забезпечує отримання відповідних компетенцій, що притаманні кваліфікації викладача вищого навчального закладу.

Діяльність студента в період переддипломної практики є аналогом професійної діяльності викладача вищої школи при виконанні ним обов’язків асистента-стажиста в реальних умовах випускової кафедри.

Переддипломна практика проводиться у термін, який визначається навчальним планом підготовки магістрів. Призначення магістрів на переддипломну практику здійснюється за наказом ректора РДГУ.

Перед початком практики магістр отримує від керівника індивідуальну програму переддипломної практики (додаток А).

 

  • Мета та завдання переддипломної практики

Програма практики та методичні рекомендації розроблені у відповідності з наказами Міносвіти України “Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах” від 24 червня 1993 р.,        № 161, “Про затвердження Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України” від 08.04.1993 р.. № 93. 

Відповідно до навчальних планів підготовки магістрів зі спеціальності  8.18010020 – “Управління навчальним закладом”, які проходять переддипломну практику. 

Переддипломна практика є одним із видів самостійної навчальної та науково-дослідної роботи студентів. 

Вона спрямована не лише на засвоєння основ викладацької діяльності, а й на усвідомлення труднощів та специфіки педагогічної діяльності. 

Переддипломна практика з одного боку забезпечує більш глибоке засвоєння змісту навчальної дисципліни, а з іншого є шляхом опанування викладання як виду діяльності. Її реалізація дає змогу втілити набуті студентами компетенції для опрацювання теоретичних і практичних питань під час підготовки та здійснення викладацької діяльності. 

Мета переддипломної практики полягає в усвідомлені студентами-практикантами сутності й особливостей викладацької діяльності та набутті й удосконаленні умінь та навичок, необхідних для успішного викладання у вищій школі. 

Основними завданнями підготовки та проходження переддипломної практики є:

1. Розвиток та закріплення вмінь та навичок самостійної навчальної, науково-дослідної та творчої діяльності. 

2. Використання загальнонаукових знань з педагогіки та психології при вирішенні завдань дидакто-методичного характеру. 

3. Формування професійної компетентності управління навчальною діяльністю студентів із застосуванням адекватних навчальним цілям форм, методів, засобів і технологій навчання.

4. Накопичення необхідного емпіричного матеріалу, який може бути використаний у процесі підготовки магістерської роботи, проведення власного наукового дослідження із визначеної проблеми.

Після проходження переддипломної практики студенти-магістри повинні:

Знати: 

– функції навчальної діяльності; 

– завдання навчальної діяльності; 

– основи організації роботи викладача; 

– форми та методи навчальної діяльності; 

– сучасні підходи до навчання у вищій школі. 

Вміти: 

– аналізувати, відбирати, узагальнювати, структурувати зміст навчального матеріалу для лекційного виступу; 

– розробляти та проводити семінарське чи практичне заняття з обраної теми; 

– використовувати психодіагностичні методи та методики у відповідності з темою практичного заняття; 

– передбачати та враховувати можливі типові труднощі в навчанні; 

– використовувати знання про освітньо-вікові особливості людини при проведенні лекції, семінару чи практичного занять; 

– здійснювати активізацію діяльності студентів-слухачів; 

– застосовувати різноманітні методи, прийоми та засоби навчання; 

– проводити зворотний зв’язок з аудиторією;

– моделювати суб’єкт навчально-пізнавальної діяльності; 

– проектувати власну викладацьку діяльність. 

 

  • МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ ЗВ’ЯЗКИ

Переддипломна практика тісно пов’язана з іншими дисциплінами, а саме з курсами “Педагогіка”, "Загальна психологія", “Педагогіка”, “Основи педагогіки вищої школи”, "Освітні вимірювання та моніторинг якості освіти", “Теорія організацій”, Інформаційно-телекомунікаційні технології в освіті та науці” тощо. Завдяки цьому студенти мають можливість інтегрувати та накопичувати інформацію з різних курсів та успішно використовувати її під час практики та подальшої професійної діяльності.

 

 

  • ПОРЯДОК ПІДГОТОВКИ ТА ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ

Переддипломна практика проходиться у терміни робочого навчального плану відповідної ступеневої підготовки. 

Керівництво переддипломною практикою здійснюють викладачі кафедри.

Консультації керівники проводять за розкладом кафедри в години індивідуальної роботи. 

Переддипломна практика складається з таких етапів:

1-й етап – вибір теми лекції та практичного заняття.

Удалий вибір теми є одним із найсуттєвіших моментів якісного проходження переддипломної практики. Теми студенти обирають самостійно керуючись переліком навчальних дисциплін та програмами навчальних дисциплін. 

Обираючи тему лекції та практичного заняття, студентам необхідно враховувати відповідність її спрямованості своїм науковим та практичним інтересам, існуючим розробкам, можливостям підготовки первинної інформації та специфіку вибраної дисципліни. 

Вибрані теми погоджуються з керівниками практики.

2-й етап – підбір та аналіз літератури. 

На стадії добору літератури студент складає бібліографію. Поглиблений аналіз дібраної літератури доцільно починати з розгляду найновітніших публікацій, оскільки в них висвітлюються останні досягнення в сфері теорії та практики. Вивчення літератури слід робити за двома напрямами: 

1) тема лекції та практичного заняття; 

2) методи та прийоми навчання. 

Перший напрям включає визначення мети занять, формулювання пунктів плану лекції та практичного заняття, наочних матеріалів, завдань для самостійної роботи з обраної теми тощо. 

Другий напрям спрямований на підбір методів та прийомів навчання для вищої школи.

3-й етап – написання лекції та розробка практичного заняття. 

Зібраний на попередньому етапі матеріал класифікується, систематизується та структурується відповідно до пунктів плану лекції та практичного заняття. На цьому етапі формулюються висновки, добираються ілюстрації (схеми, графіки, таблиці) та здійснюється редагування. У процесі редагування поліпшується стиль викладання матеріалу, переробляються окремі частини тексту, вдосконалюється формулювання фраз, перевіряється орфографія та пунктуація. 

Третій етап завершується оформленням звіту з переддипломної практики. Структура звіту з переддипломної практики наведена в таблиці 1.

4-й етап – викладання навчального матеріалу, відвідування та аналіз занять. Ефективне викладання ґрунтується на вдалому сполученні вмінь щодо врахування індивідуально-психологічних, соціально-психологічних, вікових особливостей суб’єктів навчальної діяльності з вміннями, що пов’язані з використанням різноманітних методів і форм навчання, педагогічною майстерністю, реалізацією управлінських функцій: плануванням, організацією, мотивацією, контролем. 

У діяльності викладача значне місце займає аналітична діяльність. Саме з метою її розвитку в процесі переддипломної практики студентам пропонується проаналізувати проведені та відвідані заняття за критеріями, що наведені у додатку Б. 

5-й етап – захист переддипломної практики. 

Звіт з переддипломної практики у встановлений термін здається студентами керівникам переддипломної практики для перевірки. 

Терміни та графік захисту звітів встановлюється кафедрою. Під час захисту студент повинен стисло (до 5 хв.) обґрунтувати доцільність запропонованої у дидактичній розробці теми лекції та практичного заняття. 

У процесі захисту звіту з переддипломної практики оцінюється глибина знань студента з досліджуваної проблеми, його вміння розробляти і проводити лекцію та практичне заняття, обґрунтовувати та відстоювати власну точку зору, відповідати на запитання. 

За результатами захисту звіту з переддипломної практики студент одержує диференційований залік, оцінка якого записується на титульному аркуші роботи та виставляється у відомість і залікову книжку.

 

 

  • ЗМІСТ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАКТИКАНТА

Протягом відведеного навчальним планом на практику терміну (два тижні) студент-практикант має довести, що він здатний визначитися із власним планом роботи та виконати основні завдання програми практики. 

Завдання 1. Визначитись з навчальною темою певного навчального предмету, підготувати навчально-методичну розробку проведення лекції та практичного (чи семінарського) заняття на відповідну тему. 

Завдання 2. Провести лекцію та практичне заняття з групою студентів за підготовленими навчально-методичними розробками. У процесі викладання доцільно використовувати різні техніки мотивування та стимулювання. 

Завдання 3. Взяти участь у заняттях, розроблених та проведених одногрупниками, здійснити їх критичний аналіз, зазначаючи у звіті прізвища, ім’я, по-батькові практикантів, теми їхніх занять та дати проведення. 

У критичному аналізі лекції рекомендується звернути увагу на такі аспекти: 

  • актуальність теми, відповідну літературу, мету;

  •  надання плану лекції та логіка викладення; 

  • доступність матеріалу; 

  • застосування методів активізації аудиторії; 

  •  встановлення міжпредметних зв’язків; 

  • мова та мовлення, стиль, тон, такт, спостережливість; 

  • застосування наочних засобів навчання. 

При аналізі практичного заняття бажано відповісти на такі запитання: 

  • Чи були роз’яснені студентам цілі практичного заняття? 

  • Чи вдалося здійснити намічений план заняття та досягти формування відповідних знань та вмінь? В якій мірі ? 

  • Чи відповідали завдання поставленим цілям? 

  • Які рівні засвоєння навчального матеріалу (репродуктивний, продуктивний, творчий) були задіяні і в якій мірі? 

  • Наскільки різноманітними були застосовані методи навчання? 

  • Чи були студенти активними на занятті? Як в цілому можна охарактеризувати їх поведінку? 

  • Що можна було б поліпшити в організації заняття, структурі, змісті, методах? 

  • Чи була організована на занятті самостійна робота студентів і як це вплинуло на якість їхніх знань? 

  • Чи застосовувався на занятті дидактичний матеріал, технічні засоби навчання? Як це вплинуло на підвищення ефективності заняття? 

  • Які моменти заняття були найбільш ефективними? Що сприяло цьому? 

  • Чи раціонально використовувався час? 

Завдання 4. Здійснити самоаналіз проведених занять, користуючись поданими вище рекомендаціями (завдання 3). Окрім того доречно проаналізувати власний психологічний стан на занятті, охарактеризувати задоволеність чи незадоволеність певними аспектами роботи з аудиторією, визначити шляхи вдосконалення своєї педагогічної діяльності.

 

Завдання 5. Підготувати “Звіт з переддипломної практики” за структурою, поданою нижче (обсяг – у друкованих сторінках):

Таблиця 1

Структура звіту з переддипломної практики

Структурна одиниця звіту

Короткий опис змісту

Реком. обсяг

(в стор.)

Обкладинка 

 

Відповідає стандартним правилам оформлення. 

1

 

Зміст 

 

Включає перелік всіх структурних одиниць звіту (крім обкладинки) та номери сторінок .

1

 

Вступ 

 

Опис власного розуміння цілей проходження переддипломної практики. 

1

 

Навчально-методична розробка лекції 

 

Тема, мета, план, текст лекції і зазначенням способів активізації аудиторії, наочні засоби, коротка характеристика використаних джерел, дидактичні матеріали.

10

 

Навчально-методична розробка практичного заняття 

 

Тема, навчальні цілі, план, хід заняття відповідно до плану (етапи заняття, їх розподіл за часом, назви та зміст завдань, обґрунтування обраних форм і методів навчання), дидактичні матеріали.

7

 

Критичний аналіз відвіданих та проведених занять 

Аналіз відвіданих занять одногрупників та самоаналіз проведених занять. 

4

 

Підсумки 

 

Узагальнення зробленого за період практики, висновки про досягнення особистих цілей проходження практики. 

1

 

 

Загальний рекомендований обсяг звіту − 25 - 30 сторінок. 

Завдання 6. Звітувати перед керівниками-консультантами від бази практики та отримати оцінку переддипломної практики.

 

 

 

6. СИСТЕМА КОНТРОЛЮ переддипломної ПРАКТИКИ

Оцінювання якості переддипломної практики здійснюється у формі попереднього та підсумкового контролю. 

Оцінка з переддипломної практики складається з трьох етапів: 

- оцінка керівника проведених студентом лекції та практичного заняття; 

- попередня оцінка керівника звіту; 

- оцінка презентації звіту під час захисту перед комісією. 

Завданням поточного контролю з переддипломної практики є перевірка процесу викладацької діяльності, здатності студента використовувати набуті на попередніх етапах професійного навчання знання і вміння для вирішення конкретного завдання з проблем педагогічної спеціалізації: дидактичної розробки форм та методів навчання з обраної тематики, а також практична реалізація набутих знань та навичок в галузі педагогічної діяльності в процесі проходження переддипломної практики. 

Завданням підсумкового контролю є перевірка результатів проходження студентами переддипломної практики, систематизація і узагальнення набутих знань, умінь і навичок.

Об’єктами поточного контролю є: 

 виконані студентом завдання з переддипломної практики, представлені у відповідних письмових матеріалах; 

 процес викладацької діяльності студента-практиканта; 

 систематичність та активність роботи студентів на консультативних заняттях; 

 дотримання студентом структури, змісту, оформлення, графіку виконання, подання на перевірку та захисту звіту з переддипломної практики. 

Об’єктами підсумкового контролю є: 

 звіт з переддипломної практики; 

 доповідь студента на захисті про апробацію здійсненої методичної розробки на практиці, здатність обґрунтовувати та відстоювати свою точку зору, відповідати на запитання. 

Під час захисту звіту студент повинен стисло (3-5 хвилин) розповісти про апробацію запропонованої методичної розробки вибраної теми на практиці, дати характеристику проведеним заняттям, зробити висновки щодо переваг та недоліків здійсненої роботи, а також дати відповіді на зауваження керівника. 

При організації контролю кафедрою самостійно розподіляється загальна кількість балів, за якими оцінюється діяльність студента, між відповідними об’єктами контролю, визначаються форми проведення контрольних заходів та критерії їх оцінювання. Відповідні вимоги визначаються керівниками з переддипломної практики відповідно до особистих вимог, тематики методичної розробки для проведення практичних занять, що виконується студентом, особливостей навчальної дисципліни тощо, і доводяться до відома студентів на початку семестру. 

Приклад розподілу балів між об’єктами оцінювання педагогічної практики наводиться у табл. 2.

 

 

 

Таблиця 2

Можливий розподіл балів між об’єктами

оцінювання асистентської практики

 

Об’єкти оцінювання 

Бали 

І. Завдання за структурою змісту діяльності практиканта: 

Завдання 1. Визначення теми, мети та плану лекції та практичного заняття. 

 

Завдання 2. Проведення лекції та практичного заняття: 

  • підготовка навчально-методичної розробки викладання обраної теми;

  • проведення занять за цією розробкою, враховуючи такі вимоги до викладання: 

  • систематизація та логічність матеріалу; 

  • інформативність матеріалу; 

  відповідність плану теми та послідовність викладу матеріалу; 

  • вільне володіння матеріалом; 

  •  вміння активізувати аудиторію; 

  • здатність встановлювати зворотній зв’язок з аудиторією; 

  • використання різних методів навчання. 

Завдання 3. Критичний аналіз відвіданих занять: 

 

  • відповідність та повнота критеріїв аналізу вимогам програми практики;

  • висновки щодо доцільності використання досліджуваного досвіду у власній майбутній діяльності; 

  • пропозиції по можливому вдосконаленню відвідуваних занять. 

Завдання 4. Звіт перед керівництвом та оцінка педагогічної діяльності.

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

40

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

20

Об’єкти оцінювання

Бали

 

ІІ. Робота на консультативних заняттях: 

 

  • своєчасне затвердження теми; 

  • періодичне відвідування консультацій; 

  • своєчасне подання звіту на перевірку. 

 

5

ІІІ. Дотримання вимог щодо оформлення роботи: 

 

  • брошурування; наявність і оформлення обкладинки; 

  • акуратність подання тексту, відсутність помарок, помилок; 

  • наявність змісту та нумерація сторінок, таблиць, малюнків, відповідність нумерації; 

  • відповідність структурним вимогам керівника; 

  • наявність списку літератури і дотримання правил його подання і оформлення. 

 

10

ІV. Захист: 

  • ґрунтовність доповіді про апробацію запропонованої методичної розробки на практиці; 

  • аргументованість відповідей на зауваження керівника; 

  • чіткість, структурованість доповіді; 

  • володіння увагою аудиторії; 

  • використання засобів наочності. 

20

Разом 

100 

 

Загальна сума балів є відсотковим вираженням зробленого обсягу роботи. 100 балів відповідає максимальному результату виконання завдань переддипломної практики (100%). При оцінюванні переддипломної практики пропонується встановити таку відповідність між балами та оцінкою: 

- “незадовільно” – 0-45 балів; 

- “задовільно” – 50- 60 балів; 

- “добре” – 65-80 балів; 

- відмінно” – 85-100 балів.

 

Додаток А
Міністерство освіти і науки України

Рівненський державний гуманітарний університет

 

 

Факультет____________________

Кафедра    ____________________

 

 

Затверджую

Завідувач кафедрою____________

__________________ П.І.Б.

____  ___________20__ р.

 

Індивідуальна програма переддипломної практики магістра

П.І.Б. __________________________________________________________

 

1. Терміни проходження практики: 

2. Місце проходження: 

3. План переддипломної практики: 

№ етапа

Заходи

Терміни

виконання

Форма звітності

1.

 

 

 

2.

 

 

 

3.

 

 

 

4.

 

 

 

 

Підпис керівника практики______________________________ 

Підпис студента-магістра________________________________

 

Додаток Б

Критерії оцінки педагогічної майстерності

При контролі всіх видів занять варто звернути увагу на:

 - відповідність змісту заняття (теми і питань, що Ії розкривають) робочій програмі дисципліни;

 - наявність у викладача плану заняття;

 - форми роботи зі студентами (фронтальна, групова, індивідуальна робота);

 - правильність підбору викладачем матеріалу для заняття, науковість його викладу;

 - зв'язок теорії з практикою (розкриття практичної значимості знань, використання знань на практиці);

 - використання викладачем власних розробок з курсу;

 - внутрішньопредметні й міжпредметні зв'язки;

 - звернення до різних джерел інформації (зі списку основної та додаткової літератури), у тому числі до періодичних видань, наявних у бібліотеці РДГУ; 

- застосування технічних засобів навчання та інформаційних технологій у ході заняття;

 - використання наочного приладдя, дидактичного матеріалу;

 - відповідність методів змісту заняття, рівню підготовки студентів, ефективність застосовуваних методів і прийомів;

 - використання інноваційних методів навчання;

 - активізація студентів на занятті, диференційний підхід у роботі з ними;

 - організація СРС (тема семінару, вказівка літератури та ін.);

 - контроль знань студентів;

 - підведення підсумків заняття;

 - досягнення поставлених цілей;

 - дисципліна й увага аудиторії в ході заняття (концентрація та увага, характер питань, що задаються викладачеві тощо.

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  • Алексюк А. М. Загальні методи навчання в школі / Алексюк А. М. – К.: Рад. школа,1981.–203 с.

  • Атанов Г. О. Знання як засіб навчання. Навч. посібник / Атанов Г. О. – К.: Кондор, 2008.– 238 с

  • Атанов Г. А Обучение и искусственный интеллект, или основы современной дидактики высшей школы / Г. А. Атанов, И. Н. Пустынникова. – Донецк: Изд-во ДОУ, 2002. – 504 с.

  •  Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник/        За ред. В.Г.Кременя. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2004. – 203 с. 

  • Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи: Навчальний посібник для студентів ВНЗ. – К.: ЦНЛ, 2003. – 316 с. 

  • Гончаренко С. І. Педагогічні дослідження: методологічні поради молодим науковцям. - К.: АПН України, 1995. - 45 с.

  • Лозова В.І. Теоретичні основи виховання і навчання: навчальний посібник / В.І.Лозова, Г.В.Троцко / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. – Х.: ОВС, 2002. – 400 с.

  • Малафіїк І. В. Дидактика новітньої школи: Навчальний посібник / Малафіїк І. В. – К.: Видавничий Дім “Слово”, 2015. – 632 с.

  • Малафіїк І. В.Урок у сучасній школі:питання теорії і практики.Книга для вчителя / Малафіїк І. В. – Рівне: Рівненський інститут підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, 1997. – 175 с.

  •  Модернізація вищої освіти України і Болонський процес: Матеріали до першої лекції / Уладачі:М.Ф.Степко, Я.Я.Болюбаш, К.М. Левківський,          Ю.В. Сухарніков. – К.: НМЦВО, 2004. – 26 с. 

  •  Новиков А. М. Методология / А. М. Новиков, Д. А. Новиков. – М.: СИНТЕГ, 2007 – 668 с.

  •  Подоляк Л.Г. Психологія вищої школи: Підручник/ Л.Г.Подоляк, В.І.Юрченко. – К.: Каравела, 2008. – 352 с. 

  • Подоляк Л.Г. Психологія вищої школи. Практикум: Навчальний посібник для студентів ВНЗ/ Л.Г.Подоляк, В.І.Юрченко. – К.: Каравела, 2008. – 336 с. 

  •  Салов В.О. Основи педагогіки вищої школи: Навчальний посібник для студентів ВНЗ. – Дніпропетровськ: НГУ, 2003. – 183 с. 

  •  Хуторской А. В. Современная дидактика. Учебное пособие. 2-е издание, переработанное / А. В. Хуторской. − М.: Высшая школа, 2007. −  639 с.